Запис №1: Новосілля
Рипнули двері, і охоронець примружився від несподівано потужного сонячного зайчика. „От світла голова” – промайнуло в думках охоронця – „попередній держсек мутніші відбивав”.
У будинок на вулиці Банковій увійшли двоє: новий Державний секретар Олег Рибачук та його вічний старпом Сергій Доля. Після довгого блукання коридорами, світіння бейджиками та посвіченями ш розитувань охоронців як і куди, вони таки добралися до таблички „Державний Секретар України”.
- Ти кота приніс? – спитав Олег Борисович.
- Так – чітко випалив старпом.
- Кіт нормальний? – Борисович прищурився.
- Ну думаю, що так. Я боявся, що кейс візьмуть на просвітку, але нічо, пронесло тваринку.
- Ні, я не про те питаю. Якої масті і як звати?
- У паспорті написано Європейський - рудий, звати – Жульєн.
- Мда, масть правильна, а ім’я - не дуже.
- Чому? – здивувався старпом.
- Ти шо хочеш? Щоб я його по секретаріату кота шукав і кликав „Жулік, Жулік!!!”??? Хтось буде з журналістів - точно скажуть, шо чергова сварка в команді Президента.
Старпома кинуло в холод.
- Не допрацював, зараз збігаю на Фрунзе на пташиний базар і ...
- Тихо, – зупинив старпома Держсек, – з того району коти ненадійні, та й повертатися недобре. Он, шо зараз з кабміном діється.
- Ну, так шо будемо робити, Борисовичу, – забився у пориві старпом.
- Так - рішуче сказав держсек – реформи почнемо з кота, викинеш той паспорт, відтепер кіт – Мурко. Відкривай двері, випускай кота.
Рипнули двері, і з відкритої валізи вистрибнуло величеньке кошеня. Воно високо задерло хвоста і побігло до напіввідкритого вікна ковтнути свіжого повітря. За ним зайшли два старих натуралісти і за старою звичкою спрямували погляди тварині під хвіст. Чоловіки здивовано переглянулися, і у Олега Борисовича намалювалася чітка асоціація :
Мурко – Мурка
Секретаріат – Канцелярія.
Current Mood:
anxiousCurrent Music: none